Мільков Ф.М. Основні дати життя та діяльності А.М.Краснова 1862 р., 27 жовтня – народився в Петербурзі у родині генерала Миколая Івановича Краснова. 1880 р. – закінчує із золотою медаллю 1-шу Петербурзьку гімназію та поступає на природниче відділення фізико-математичного факультету Петербурзького університету. 1881 р.– виходить перша друкована праця А.М.Краснова "Очерк жизни сорока обыкновеннейших насекомых из всех отрядов"; створення гуртка "Маленьких ботаніків". 1882 р. – літо, приймае участь у науковій експедиції до Алтаю. 1882 р. – приймае участь у експедиції до Нижньогородської губернії під керівництвом професора В.В.Докучаєва. 1883 р., листопад – робить доповідь на засіданні товариства дослідників природи "О зависимости между почвой и растительностью в чернозёмной полосе Европейской России". 1884 р. – нагороджений золотою медаллю на університетському конкурсі. 1885 р., зима – закінчує університет зі ступенем кандидата та залишається для підготовки до професорського звання. 1885 р., літо – бере участь у експедиції під керівництвом професора Мушкетова до Калмицьких степів; отримує срібну медаль за дослідження Калмицьких степів та обирається дійсним членом Географічного товариства. 1886 р., весна – за рішенням ради Географічного товариства направлений у експедицію досліджувати льодовики Хан-Тенгрі. 1886 р., 15 червня – звіт Географічному товариству про першу частину експедиції, що досліджувала південні частини оз.Балхаш. 1886 р., літо – відкриває нові льодовики на вододілі рік Сир-Дар'ї та Таріми. 1886 р., листопад – виступає в Географічному товаристві з доповідями "О природе и жизни на ледниках Хан-Тенгри в Тянь-Шане" та "О природе Балхашской низменности"; отримує золоту медаль від Географічного товариства за участь у експедиції на Тянь-Шань. 1887 р. – складає магістерські іспити; відрядження до Західної Європи задля ознайомлення з системою викладання в університетах Західної Європи та підготовці до професорської діяльності. 1887 р., зима – у Бреславлі доповідає про Азійські експедиції та викладає власну теорію походження лісів. 1888 р., весна – доповідає у Берлінському географічному товаристві та обирається у дійсні члени цього товариства; читає доповідь у Паризькому географічному товаристві; приймає участь у Міжнародному конгресі археологів у Лондоні та екскурсує Уельсом. 1889 р.,18 березня – захищає дисертацію на ступінь магістра ботаніки, отримує за цю працю золоту медаль Географічного товариства. 1889 р., літо - поїздка до Нижньогородської губернії з метою дослідження вапняків. 1889 р., осінь – А.М.Краснова призначено екстраординарним професором географії до Харківського університету. 1889 р., 16 вересня – читає вступну лекцію у Харківському університеті. 1890 р. – організує географічний кабінет та географічний кружок. 1890 р. – приймає участь у Міжнародному геологічному конгресі у Вашингтоні, де виступає з доповіддю про степові ґрунти Південної Росії, обирається членом "Geological Society". 1890 р. – подорож до Америки. 1890 р., літо – перша екскурсія на Кавказ із студентами Військово-Грузинською дорогою та до Сванетії. 1890 р., осінь – досліджує Харківську та Полтавську губернії. 1890 р., зима – обирається у члени географічного відділення Товариства любителів природи; доповідає на засіданні цього товариства про "Современное состояние и ближайшие задачи геоботанических исследований южнорусских степей" і у Географічному товаристві – "О нагорной флоре Сванетии". 1891 р. – екскурсія до Кавказу із студентами (грязьові вулкани, Баку). 1892 р., 4 січня – вирушає у подорож до Східної Азії (Японія, Китай, Ява, Сінгапур, Цейлон). 1893 р. – працює над дисертацією на ступінь доктора географії. 1893 р., літо – екскурсія з студентами на Кавказ, у льодовикову область Ельбрусу. 1894 р., квітень – захист у Московському університеті дисертації на ступінь доктора географії. 1894 р., літо – екскурсія із студентами по Військово-Грузинській дорозі. 1894 р., осінь – обирається ординарним професором Харківського університету; видає працю "Из поездки на Дальний Восток Азии" та першу статтю про Колхіду – "Батумский край как русский уголок субтропической природы". 1895 р. – видаються 1 та 2-й випуски "Основ землеведения", праці "К флоре бассейна реки Чаквы" та подорожні нариси "По островам Дальнего Востока". 1895 р. – друга подорож тропічними країнами. 1896 р., – доповідь на загальному зібранні Російського географічного товариства "О результатах экспедиции 1895 года в тропики"; видає листи з навколосвітньої подорожі, співпрацює у педагогічному журналі "Естествознание и география"; приймає участь у діяльності "Харьковского общества грамотности". 1897 р. – видано 3-й випуск "Основ землеведения" і 1-й випуск книги "Чайные округи субтропических областей Азии". 1898 р. – читає лекції на Вищих жіночих курсах та робітникам залізничних майстерень; видається книга "Из колыбели цивилизации". 1898 р., 10 червня – одруження з Анастасією Миколаївною Радаковою. 1898 р., зима – видано 2-й випуск книги "Чайные округи субтропических областей Азии". 1899 р. – виходить 4-й випуск "Основ землеведения" (географія рослин); приймає участь у Міжнародному географічному конгресі у Берліні, де доповідає про "Место Колхиды во влажних субтропических областях земного шара". 1899 р. – очолює кафедру ботаніки у Харківському ветеринарному інституті. 1900 – 1902 рр. – приймає участь у організації курсів для робітників; починає акліматизаційні досліди із субтропічними та тропічними культурами на Кавказі. Створює при міському музеї Харкова географічний відділ. 1903 – 1904 рр. – їде на Азовське море; вивчає вулкани у Бакінській губернії, організує бібліотеку для робітничих курсів. 1905 р., серпень – подорож до Норвегії. 1906 р. – організує ботаніко-географічний сад при Харківському ветеринарному інституті (прототип Батумського). 1906 р., літо – їде до Батумі та у Європу (Угорщина, Італія, Франція). 1907 р. – поїздка до Петербургу; стаття "Харьковские курсы для рабочих как начало русского народного университета" та інші статті про народну освіту. 1907 р. – їде на Кавказ (Мінеральні води) і у Бруссу; складає путівник по ботанічному саду при Харківському ветеринарному інституті. 1908 р. – випуск 1-ї частини "Курса землеведения"; різко негативна рецензія московського професора Д.М.Анучіна на цю працю. 1908 р., червень – подорож Волгою. 1908 р., літо – поїздка у Мінеральні води та Батумі; виходе 2-га частина "Курса землеведения"; читає курс лекцій для вчителів та робітників м.Харкова. 1909 р.– виходить 3-тя частина "Курса землеведения." 1910 р., 8 лютого – стаття "Десятилетие курсов для рабочих"; робота у редакції "Народной энциклопедии"; видання "Лекций по физической географии" і "Лекций по ботанике для студентов ветеринарных институтов, медиков и для самообразования". 1910 р., серпень – їде до Батумі, де доповідає у приміщенні міської думи на тему "Что можно сделать в батумском климате" та на засіданні Батумського товариства сільських господарів "Об организации акклиматизационного ботанического сада в приморском районе Батумской области"; пише статті для "Народной энциклопедии научных и прикладных знаний Харьковского общества распространения в народе грамотности"; видається 1-ший випуск книги "Натуралист на Кавказе". 1911 р. – обирається редактором прогресивної харківської газети "Южный край". 1911 р., весна – їде до Батумі, де доповідає у Раді Батумського товариства сільських господарів (на цьому засіданні приймається проект саду), їде турецьким кордоном до Зачарохського краю (у селища Сарпи та Лиман). 1911 р., літо – їде у П'ятигорськ та Мацесту. 1911 р. – приймає участь у 2-му Загальноросійському письменницькому з'їзді в Петербурзі у якості представника газети "Южный край". 1911 р. – пише статті про народну освіту; виходить 2-й випуск книги "Натуралист на Кавказе" та статті про російські субтропіки. 1911 р., 15 грудня – викладає директору Департаменту землеробства проект організації Батумського ботанічного саду та дослідної станції. 1912 р., літо – їде до Петербурга у справах, що пов'язані з організацією Батумського ботанічного саду; остання теоретична праця (методи географії). 1912 р. – іде у відставку та переїздить до Батумі; пише статтю "Южная Колхида и её место среди других субтропических областей земного шара"; обирається директором Батумського товариства сільських господарів та редактором журналу "Русские субтропики". 1912 р., 3 листопада – відкриття Батумського ботанічного саду. 1913 р., вересень – стаття "Батумский ботанический сад за первый год его существования"; участь у виставці "Русская Ривьера" у Петербурзі. 1914 р. – вирушає на лікування до Франції; у зв'язку з оголошенням війни повертається на Батьківщину; у Харкові читає на прохання Харківського товариства любителів природи останню публічну лекцію про Батумську область; їде до Батумі, потім у Тифліс, де починає читати лекції на Вищих жіночих курсах. 1914 р., осінь – працює над путівником Батумського ботанічного саду. 1914 р., 29 листопада – доповідь у Тефлісі на загальних зборах кавказького відділення Російського географічного товариства "Батумское побережье как центр влажных субтропических областей России". 1914 р., початок грудня – пише статтю про подальший напрямок журналу "Русские субтропики". 1914 р., 19 грудня – Андрій Миколайович Краснов помирає. Його, за власним бажанням, поховано у Батумському ботанічному саду.